ТИСК СТОВПА РІДИНИ ТА ГЛИБОКОВОДНЕ ЖИТТЯ
Позаземні джерела
Комети, транснептунові об'єкти та багаті на воду метеороїди на далекій околиці поясу астероїдів могли принести воду на поверхню Землі при зіткненнях . Вважається, що необхідний для цього кисень утворився в надрах зірок через 1 млрд років після Великого Вибуху (тобто задовго до появи Землі), а потім під час вибухів наднових він був викинутий у міжзоряний простір, де у газових хмарах сформувалися молекули води. Вимірювання співвідношення між ізотопами водню дейтерієм та протиєм вказують на великий розкид цього відношення та великий вміст дейтерію; цим комети хмари Оорта є однорідним резервуаром води, схожої на земную. Однак ізотопний склад води в кометах пояса Койпера, згідно з останніми даними, ідентичний земним водам
Походження води на Землі і причини того, що на Землі зустрічається більше води, ніж на інших твердотільних планетах Сонячної системи (Меркурій, Венера, Марс), не зрозумілі вченим. У той самий час багато супутників планет-гігантів, порівняні за розмірами з Місяцем, містять воду дуже великих кількостях[2]. Численні наукові теорії походження води сумісні між собою та наявність води в кількостях, достатніх для заповнення океанів, може пояснюватися комбінацією кількох із цих гіпотез.
Вириваючись на поверхню через вулкани, гази утворили атмосферу, а водяні пари перетворилися на воду. Пари виливаючись тисячоліттями на землю, заповнили западини у земній корі, утворивши моря та океани. Води було так багато, що вона розділила континенти. Такі маси води і називаються океанами.